відзиватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відгукуватися — уюся, уєшся, недок., відгукну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Гукати у відповідь на чий небудь поклик. || Відповідати на звертання; відзиватися. || Давати звістку про себе. || перен. На дію відповідати іншою дією. 2) перен. Виражати своє ставлення… … Український тлумачний словник
відізватися — див. відзиватися … Український тлумачний словник
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник
одз... — див. відз... (крім слів, розроблених на одз...); напр.: одзволя/ти, одзвуча/ти, одзелені/ти, одзе/мок, одзива/тися, одзна/ка, одзоли/ти, одзо/лювати і т. ін. див. відзволяти, відзвучати, відзеленіти … Український тлумачний словник
окликатися — а/юся, а/єшся, недок., окли/кнутися, нуся, нешся, док., розм. 1) Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися. || перен. Відповідати на певну дію тією самою або іншою дією. || Подавати голос, обзиватися. || Давати знати,… … Український тлумачний словник
осуджувати — ую, уєш і рідко осуджа/ти, а/ю, а/єш, недок., осуди/ти, осуджу/, осу/диш, док., перех. 1) Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого , чого небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін. 2) Погано… … Український тлумачний словник
похваляти — я/ю, я/єш, недок., похвали/ти, хвалю/, хва/лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого , що небудь; хвалити … Український тлумачний словник
сюркати — сюркам, каш, кат, Вр. Відзиватися голосно: сюр! сюр! Сюрчати … Словник лемківскої говірки
